Данте Аліг’єрі (1265–1321) – «батько» італійської літератури

У травні виповнилось 755 р. від дня народження видатного італійського поета доби Відродження Данте Аліг’єрі. Поет народився та провів свою юність на півночі Італії у Флоренції в аристократичній родині, де і відбулось його перше знайомство з античною та сучасною йому поезією. У цей же період Данте із захопленням вивчав філософію, схоластику, теологію та астрономію, вражаючи сучасників своїми знаннями. Коли Данте захопився письменництвом, достеменно невідомо, але написання твору «Нове життя» відносять до 1292 р. Рання творчість поета відмічена великим впливом поезії провансальських трубадурів з їх культом «Прекрасної дами» та флорентійської поетичної школи, яка вирізнялася стилістичною вишуканістю, алегоризмом, філософічністю та схилянням перед коханими, до яких поети плекали найвищі почуття. До першої збірки «Нове життя», в якій чергувалися вірші та фрагменти прози, увійшли далеко не всі поеми, написані на той час. Це своєрідна сповідь, в якій відтворено історію кохання поета до Беатріче Портінарі. Також, Данте багато віршів присвятив своєму другу та поету Гвідо Кавальканті. Пізніше вчені назвали цю книгу першою автобіографією в історії літератури. Серед зібрання книг Київської духовної академії зберігається цей твір під назвою «Обновленная жизнь» у віршованому перекладі А. П. Федорова. Збірку було опубліковано в Санкт-Петербурзі в 1895 р. в «типографии Дома призрения малолетних бедных», з портретом автора, гравірованим на дереві Н. І. Морозовим. Це був перший переклад твору російською мовою. У вступному слові перекладач так характеризує збірку Данте: ««Обновленная жизнь», одно из первых произведений Данте, стоит особняком во всемирной литературе; это ни поэма, ни роман, ни эпопея, или, вернее сказать, – и то, и другое, и третье вместе»:

О, вы, Амура все грядущие дорогой,

Скажите, – есть-ли скорбь, сильнейшая моей?

Поверьте мне, в моей душе убогой

Ключ и обитель всех скорбей.

Крім захоплення науками та поезією, Данте вів активне політичне життя – був учасником військових походів, виконував дипломатичні доручення, брав участь у боротьбі політичних партій. Після поразки партії «білих ґвельфів», поет був заочно засуджений за антидержавну діяльність до страти на вогнищі. Подальші двадцять років свого життя аж до своєї смерті він змушений був постійно переїздити та жити в різних куточках Італії. Роки вигнання стали вершиною його літературної творчості, результатом якої стало написання головного твору автора – поеми «Божественна Комедія», яка вважається зразком італійської та світової культури та справжньою енциклопедією середньовіччя. Данте писав свою поему з 1307 р. по 1321 р. Чистовик з’явився в 1322 р., а перше друковане видання – в 1472 р.. Поема написана народною італійською мовою, що було не характерно для того часу, оскільки книги писались латиною.

Твори Данте зберігаються серед колекцій відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій. У зібраннях франкомовних та німецькомовних книг є видання як окремих частин поеми, так і всієї «Комедії». Серед них прозовий переклад 1841 р., зроблений французьким поетом Огюстом Бризу та опублікований в Парижі. Привертає увагу німецький переклад всієї поеми Данте, який виконав майбутній король Саксонії Йоганн у 1849 р. Його літературні переклади виходили під псевдонімом Philalethes (в перекладі з грецької «Любитель істини»). У відділі зберігаються видання 1891 р., що були надруковані в Лейпцигу.

Переклади «Комедії» російською мовою починають з’являтися з 20-х років XIX ст., і протягом досить тривалого часу обмежуються тільки кількома піснями. У другій половині XIX ст. один за одним з’являються повні видання всієї поеми або її окремих пісень. Серед масиву книг КДА є два видання «Божественної комедії», які були опубліковані в Санкт-Петербурзі: в перекладі В. А. Петрова 1871 р. та тлумачення С. Зарудного 1887 р. На думку фахівців, всі редакції цього періоду були досить слабкими і не могли відтворити ні стилістичних особливостей твору, ні точного змісту поеми. Тільки в першій половині XX ст. російський і радянський перекладач та поліглот Михайло Леонідович Лозинський виконав переклад із збереженням розміру та римування згідно оригіналу, який включав в себе авторські примітки, складені за матеріалами середньовічних та більш пізніх коментаторів. В Україні редакції «Божественної комедії» здійснювались переважно окремими частинами, згодом вийшло кілька повних версій всіх трьох частин поеми. Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з «Підземелля» здійснив у 1877–1883 рр. Іван Франко. У 1892–1896 рр. у Львові вийшли друком перші десять пісень «Пекла» у редакції Володимира Самійленка. Наприкінці 1890-х рр. Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла»:

Здалека почало мені вчуватись

Квиління жалібне, страшне ридання

І плач, аж серце почало стискатись…

І я довідався, що тут на муки взяті

Всі грішники, що тілом зогрішили,

Убогі розумом, а почуттям багаті…

Данте Аліг’єрі і зараз залишається поетом-філософом, твори якого сприяють моральному відродженню та оновленню.

Данте Аліг’єрі хронологічна таблиця

1265 — народження Данте

1274 — перша зустріч з Беатріче

1283 — друга зустріч з Беатріче

1290 — смерть Беатріче

1295 — створення повісті «Нове життя» («La Vita Nuova»)

1296/1297 — перша згадка про Данте як про громадського діяча

1298 — одруження Данте на Джеммі Донаті 1300/01 — пріор Флоренції 1302 — вигнаний з Флоренції

1304—1307 — «Бенкет»

1304 — 1306 — трактат «Про народну красномовстві»

1306 — 1321 — створення «Божественної комедії»

1308/09 — Париж

1310/11 — повернення до Італії

1315 — підтвердження вигнання Данте і його синів з Флоренції

1316—1317 — оселився в Равенні

1321 — як посол Равенни їде до Венеції В ніч з 13 вересня на 14 вересня

1321 року — помирає по дорозі в Равенну

ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ

Ім'я дружини Данте жодного разу не згадує ні в одному зі своїх творів, однак Беатріче він присвятив більшість сонетів і канцон зі збірки La Vita Nuova ("Нове життя") і вона є одним з головних персонажів "Божественної комедії".
Данте і Беатріче стали символами любовної пари такими як Петрарка і Лаура, Трістан та Ізольда, Ромео і Джульєтта.
Зі свого коханої Беатріче Данте бачився лише двічі в житті – в 9 і 18 років.
У 2008 році влада Флоренції, через майже 690 років після смерті Данте Аліг'єрі скасувала рішення про вигнання поета з міста. Проте це рішення наткнулось на велику критику і громадськість назвала його комерційним трюком для приваблення туристів.
Його предки походили з римського роду Елізео, які брали участь У заснуванні Флоренції. Прапрадід Данте, Каччагвіда, навіть брав участь У хрестовому поході Конрада III, був посвячений в лицарі і загинув у бою з мусульманами.
При транспортуванні праху Данте з Равенни в рідну Флоренцію урну викрали монахи-францисканці з сусіднього монастиря, які не бажали розлучатися з поетом.
Над "Божественною комедією" Данте трудився 15 років.
Аліг’єрі вплинув своєю творчістю на таких відомих письменників, як Вільям Шекспір, Джеффрі Чосер і Джон Мілтон.
Завдяки "Божественної комедії" саме рідний для Данте тосканський діалект донині служить основою літературної італійської мови.
Кожна з трьох частин "Божественної комедії" закінчується словом "зірки".
Найстрашнішим гріхом, якому відповідав би 9-й коло пекла, Данте називає зраду. Навіть злодії і вбивці перебувають вище.
"Божественна комедія" згадується в багатьох творів, втім одним із найпопулярніших є роман Дена Брауна "Інферно" 2013 року. Він був включений у список бестселерів за версією Publishers Weekly. Головну роль в екранізації роману зіграв американський актор Том Хенкс.
Презентація на тему "Данте Аліг’єрі"

Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування "Божественної комедії" Данте (план твору)

І. "Божественна комедія" — найвидатніше творіння італійського поета Данте Аліг'єрі (увійшла в історію як найвище досягнення мистецтва середньовіччя).

ІІ. Життя та творчість Данте — символ життя середньовічної людини-мислителя, людини-митця, що прагне справедливості (за політичні пристрасті став вигнанцем, був приречений на смерть, але не відступив від своїх поглядів).

III. "Божественна комедія" — популярний жанр середньовіччя (сумний початок і щасливий кінець; написана народною мовою).

1. Мета комедії (відвернути людину від гріха).

2. Сюжет комедії (відкриття людиною всесвітньої гармонії через подолання гріховності, суспільного й політичного хаосу земного, матеріального світу).

3. Композиція твору (три частини: "Пекло", "Чистилище", "Рай", 33 пісні в кожній частині; християнська символіка чисел — число 3; твір написано тривіршами).

IV. Алегоричний зміст випробувань Данте (абстрактні поняття, думки виражає через конкретні образи й події; мандри поета — це шлях до справжньої віри попри спокуси і випробування; темний ліс — алегорія обставин життя Данте і політичної ситуації в Італії; пантера — алегорія зрадництва; лев — гордість і тиранія; вовчиця — жадоба і егоїзм; Вергілій — алегорія розуму, Беатріче — кохання).

V. Гуманістичний пафос поеми (оцінювання людини відповідно до її земного життя, співчуття поета до інших персонажів-грішників, засудження Уголіно-зрадника, але співчуття Уголіно-батьку).